На сайті:

На сайті 324 гостей та відсутні користувачі

Етногеографічне краєзнавство: наукові основи, методи, підходи та етномаркери ідентичності

24.06.21

За такою тематикою, 18 червня 2021 року, відповідно до річного плану роботи Івано-Франківського ОІППО відбулося чергове заняття обласної науково-методичної етномайстерні для педагогічних працівників закладів освіти, котрі проводять народознавчу та різновекторну науково-пошукову діяльність з української етнології (дослідження особливостей етнічних груп: бойки, гуцули, ополяни, покутяни) на теренах Прикарпаття.

До участі в роботі етномайстерні було запрошено Олену Газізову, к. і. н, завідувачку відділу освітніх технологій та популяризації українознавства Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, котра привітала учасників, організаторів обласного українознавчого заходу, закцентувала увагу на важливості науково-дослідницької діяльності педагогічних працівників, учнівської молоді, зокрема у напрямі українознавства та налагодженні професійної співпраці.

Про суть етнічної географії, етногеографічну просторову організацію субетносів Прикарпаття та підходи до етногеографічних досліджень етнічних спільнот йшлося у виступі Івана Оробця, дослідника, науковця, краєзнавця, вчителя географії, директора Горішньозалучанської гімназії Снятинської ТГ.

Гостя етномайстерні Іванна Стеф’юк, к. філ. н, старша наукова співробітниця Снятинського літературно-меморіального музею Марка Черемшини, кураторка етнографічного проекту “Спадщина” Буковинського центру культури і мистецтв письменниця, етнографиня презентувала концепції щойно сформованих історико-культурних, етнографічних туристичних маршрутів теренами Снятинщини.

Учасники обласної етномайстерні взяли участь в інтерактивній вікторині та тематичній дискусії “Етногеографічне краєзнавство як маркер індентичності”. Зокрема, учитель географії та українознавства Делятинського ліцею Ольга Клапчук поділилася досвідом розроблення туристичних стежин та проведення краєзнавчих етнодосліджень на теренах Делятинщини. Дослідник і краєзнавець Іван Оробець окреслив основні методичні вектори до організації науково-дослідницької діяльності на прикладі Горішньозалучанської гімназії. Запропонував актуалізувати дослідження українського субетносу – лемків, котрі долею були “вирвані з коренем” із етнічних земель та примусово розселені теренами Польщі, України тощо.

Про вагомі здобутки прикарпатської учнівської молоді та їх наукових керівників у плані українознавчих досліджень, зокрема участі в Міжнародних конкурсах з українознавства, організованих Науково-дослідним інститутом українознавства МОН України, йшлося у викладі Олени Газізової. Науковця підкреслила, що у 2020 році Івано-Франківська область стала рекордсменом за кількістю перемог у XIII Міжнародному конкурсі з українознавства. Тоді, із 29 поданих на конкурс науково-дослідницьких робіт, юні науковці здобули 20 призових місць. Цього року, 17 учасників стали призерами XIV Міжнародного конкурсу з українознавства. Відрадно, що юні науковці спільно із науковими керівниками обирають предметом науково-дослідницьких проектів автентичні, прикладні теми та актуальні українознавчі напрямки.

Модератор online науково-методичної етномайстерні Лідія Максим’як, к. держ. упр., у своєму виступі заторкнула актуальну тему щодо популяризації етногеографічного, етнографічного, культурно-історичного туризму задля соціально-економічного розвитку та брендингу новостворених територіальних громад у контексті реформи децентралізації в Україні.

Насамкінець роботи етномайстерні її учасники мали можливість віртуально помандрувати “Карпатським трамваєм” та помилуватися розкішними краєвидами та принадами Прикарпаття.

 

Підготувала: Лідія Максим’як, к. держ. упр.,

методист лабораторії педагогічного досвіду та етнопедагогіки

Додати коментар

Захисний код
Оновити