На сайті:

На сайті 73 гостей та відсутні користувачі

II Всеукраїнський з’їзд педагогів з духовно-морального виховання

25.05.21

Ми, учасники II Всеукраїнського з’їзду педагогів з духовно-морального виховання, що відбувся 5 травня 2021 р. з ініціативи Громадської ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при Міністерстві освіти і науки України, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Громадської організації «Всеукраїнська асоціація педагогів і психологів з духовно-морального виховання», Національного університету «Острозька академія», Державного закладу вищої освіти «Університет менеджменту освіти» Національної академії педагогічних наук України, Благодійного фонду «Живи, Україно!» та Всеукраїнського благодійного фонду «Східноєвропейська гуманітарна місія» з метою сприяння інтеграції моральних і духовних цінностей в освіту, формуванню ідеалу виховання особистості та його практичного впровадження, формуванню цілісного світогляду дитини: освітяни, науковці, психологи, представники батьківської спільноти, учнівської та студентської молоді, представники органів влади й органів місцевого самоврядування, релігійних і громадських організацій, представники ЗМІ й інші зацікавлені особи, які підтримують, упроваджують та здійснюють духовно-моральне виховання у закладах освіти України, - констатуємо:

– ми живемо нині у період серйозних викликів, що загрожують національній безпеці та майбутньому нашої держави внаслідок нехтування фундаментальними законами природи, суспільного життя і суспільної діяльності, при цьому ефективним рішенням для розв’язання протиріч сьогодення вбачається рішуче повернення до духовно-моральних цінностей, які завдяки вітчизняному та міжнародному досвіду продемонстрували ефективність;

– результати фундаментальних наукових досліджень, дані психології, педагогіки, соціології, міжнародний і вітчизняний досвід яскраво свідчать про важливість і безальтернативність духовно-морального виховання дітей і молоді, та необхідність активного залучення до цього процесу державних закладів освіти;

– формування духовних цінностей сучасних дітей, підлітків і молоді має відбуватися за такими напрямами :

– виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов’язків людини;

– виховання працелюбності, творчого ставлення до навчання, праці, життя;

– формування ціннісного ставлення до здоров’я та здорового способу життя;

– формування ціннісного ставлення до інституту сім’ї, підготовки до створення власної сім’ї та народження дітей, відповідального материнства та батьківства;

– виховання духовного ставлення до природи, навколишнього середовища (екологічне виховання);

– виховання ціннісного ставлення до мистецтва і культури, формування уявлень про органічний зв’язок естетичних та моральних ідеалів у багатовіковій спадщині вітчизняної культури;

– конституційне проголошення України світською державою, проголошення світськості як одного з принципів освіти у державних і комунальних закладах освіти не є синонімічним проголошенню держави та освіти у ній атеїстично спрямованими, демократичність держави і освіти у ній означає відкритість до присутності різних точок зору, а не лише атеїстичної, що позбавляє необхідності відмовлятися у процесі освіти від нашої вітчизняної духовної спадщини;

– відповідно до Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженої Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286, формування активної громадянської позиції, утвердження національної ідентичності громадян на основі духовних цінностей Українського народу, а також розвиток духовності і моральності у суспільстві, визначаються як одна з актуальних потреб у сфері національно-патріотичного виховання. Згідно зі Стратегією, духовно-моральне виховання є однією з основних складових національно-патріотичного виховання, впровадження навчальних дисциплін духовно-морального спрямування – основою формування особистості та підґрунтям для національно-патріотичного виховання, а залучення дітей і молоді до участі в заходах з духовно-морального виховання зазначене як один з основних напрямів досягнення мети Стратегії;

– водночас нині лише 13,8 відсотків школярів України охоплено викладанням курсів духовно-морального спрямування, спостерігається тривожна тенденція щодо скорочення обсягів такого викладання, що обумовлює пошук необхідних заходів з метою зупинення цього негативного процесу і збільшення охоплення учнів викладанням вказаних курсів;

– за даними ВООЗ, Україна посідає перше місце у світі за рівнем дитячого алкоголізму. Щорічне вживання алкоголю дорослим населенням України (старших 14 років) становить 11,8 літрів на людину, при тому, що нацією, яка вимирає, вважається така, де вживається понад 8 літрів чистого спирту на душу населення. За наявними даними, в Україні нараховується понад 2 млн. наркозалежних. На сьогодні стан сім’ї в Україні можна охарактеризувати як критичний: знижується рівень народжуваності, за роки незалежності кількість українських дітей зменшилася вдвічі (з 14 млн до 7 млн); стабільно зменшується коефіцієнт шлюбності (так, у 2020 р. він порівняно з 2014 роком зменшився з 6,9 на тис. наявного населення до 6,0). За даними Державної служби статистики України, кількість розлучень в країні з кожним роком зростає. За останні 30 років кількість шлюбів скоротилася приблизно в 3 рази, а кількість розлучень становить 67 відсотків. Основні причини розлучень – алкоголізм, брак грошей, подружня зрада. Спостерігається поступове зростання кількісного показника неповних сімей (починаючи з 2014 року кожна п’ята дитина в Україні народжується поза шлюбом), через що понад 4 млн. дітей росте без батька. Наслідком такої кризи інституту сім’ї в Україні є брак виховання дітей у родині, що призводить до збільшення проявів аморальності та злочинності серед дітей і підлітків. Зазначене зумовлює необхідність вироблення системних і комплексних відповідей на вказані негативні тенденції, зокрема надання першочергової уваги духовно-моральному вихованню дітей, підлітків та молоді, у тому числі шляхом подальшого впровадження та вдосконалення викладання відповідних курсів;

– вагомим кроком у цьому напрямку має стати реалізація типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 235, усі типові навчальні плани якої передбачають можливість вивчення у 5-6 класах Етики / Культури добросусідства / Інших курсів морального спрямування. Таким чином, вказана типова освітня програма передбачає можливість вивчення у всіх школах України на рівні 5-6 класів за рахунок годин інваріантної (обов’язкової) складової Етики / Культури добросусідства / Інших курсів морального спрямування, що є безперечним позитивом. Разом з тим слід усвідомлювати, що вона реалізовуватиметься лише з 2022/2023 навчального року (а не з найближчого 2021/2022), вказана можливість вивчення курсів морального спрямування стосується лише 5-6 класів (а не 1-11), вибір конкретних курсів є прерогативою батьків, а вивчення курсів духовно-морального спрямування у 1-4, 7-11 класах і надалі здійснюватиметься за рахунок годин варіативної складової як курсів за вибором (факультативів);

– в умовах децентралізації, законодавчого закріплення академічної автономії закладів освіти суттєво зростає роль органів місцевого самоврядування, керівництва закладів освіти і батьків щодо забезпечення виховання на засадах традиційних для нашого народу духовних і моральних цінностей, здійснення викладання відповідних курсів. Вказане обумовлює необхідність посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед депутатів, органів місцевого самоврядування, керівників закладів освіти і представників батьківської спільноти щодо важливості такого виховання, їхньої ролі у його забезпеченні та їхньої відповідальності за належне виховання майбутніх громадян України.

Зважаючи на викладене, з метою забезпечення формування у дітей, підлітків, молоді духовних і моральних цінностей, ціннісного ставлення до здоров'я, здорового способу та інституту сім’ї, виховання громадянськості, патріотизму, поваги до прав, свобод і обов'язків людини, сприяння їх підготовці до створення власної сім'ї відповідального материнства і батьківства, сприяння інтеграції духовно-моральних цінностей в освітній процес рекомендуємо:

Всеукраїнській Раді Церков і релігійних організацій, керівникам і представникам місцевих релігійних організацій:

активно сприяти:

– впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти, зокрема програм, спрямованих на належну підготовку молоді до подружнього життя, виховання відповідального материнства і батьківства;

– забезпеченню здійснення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед батьків–вірних релігійних організацій щодо їхньої ролі і відповідальності у забезпеченні викладання вказаних предметів у кожному конкретному закладі освіти;

– заради консолідації зусиль з метою розв'язання актуальних духовних і суспільних завдань сприяти діяльності місцевих духовних (міжконфесійних) рад, а також діяльності в органах місцевого самоврядування міжфракційних депутатських груп, спрямованих на утвердження традиційних духовних і моральних цінностей у суспільному житті.

Верховній Раді України:

– не допускати прийняття законів, що підривають основи морального і фізичного здоров’я особистості, сім’ї, суспільства, пропагують гендерну ідеологію, сприяють поширенню аморальності, несуть загрозу збереженню інституту сім’ї та засадничим цінностям українського народу;

– внести зміни до чинного законодавства України з метою недопущення пропаганди гомосексуалізму та ідеології ЛГБТ-спільноти;

– провести парламентські слухання з питань стану, проблем і перспектив викладання предметів духовно-морального спрямування.

Уповноваженому Президента України з прав дитини:

– наполегливо захищати право дітей на духовно-моральне виховання;

– сприяти недопущенню нав'язування гендерної ідеології у закладах освіти;

– пропагувати і активно захищати науковий факт, що життя людини починається вже з моменту зачаття, з якого вона володіє всіма індивідуальними правами, а тому мають бути дотримані всі її права вже на цьому етапі життя.

Міністерству освіти і науки України:

– усіляко сприяти поширенню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), вищої та позашкільної освіти;

– переглянути зміст, форми і методи діяльності антидискримінаційної експертизи, надавши цій важливій процедурі об’єктивний, а не гендерно заангажований характер, не допускати вилучення з підручників елементів, пов’язаних з традиційними національними, духовно-моральними, релігійними, сімейними та іншими цінностями українського народу під виглядом проведення антидискримінаційної експертизи;

– не допускати поширення у закладах освіти гендерної ідеології, запобігати проникненню в заклади освіти сумнівних і шкідливих програм, що фінансуються зарубіжними фондами та забезпечуються грантами для просування руйнівних для освіти і суспільства ідеологій;

– внести зміни до наказу Міністерства від 29.07.2019 № 1038, який наразі не враховує духовно-моральну складову, відображену у Стратегії національно-патріотичного виховання, затвердженій Указом Президента України від 18 травня 2019 р. № 286 «Про національно-патріотичне виховання»;

– передбачити викладання курсів духовно-морального спрямування за рахунок годин інваріантної складової з 1 до 11 класу;

– під час внесення змін до Порядку надання грифів навчальній літературі та навчальним програмам, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України 20 липня 2020 р. № 931 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2020 р. за № 1119/35402), передбачити можливість надання відповідних грифів навчальним програмам і навчальній літературі з предметів, що викладаються за рахунок годин варіативної складової, зокрема з курсів морального спрямування, з ініціативи авторів (авторських колективів), розробників, видавців таких навчальних програм і навчальної літератури;

– ініціювати перед Міністерством юстиції України суспільну важливість запровадження викладання курсів духовно-морального спрямування у навчальних закладах установ виконання покарань Державної кримінально-виконавчої служби України;

– ураховуючи виняткове суспільно-політичне, історичне та культурне значення Біблії в історії і розвитку українського суспільства, у формуванні української та європейської культури, її роль для забезпечення духовного і морального виховання, з метою виховання у молоді почуття поваги до духовної спадщини Українського народу та її джерел передбачити щорічне проведення у травні у закладах освіти Дня Біблії, забезпечивши проведення за участю здобувачів освіти тематичних просвітницьких, виховних і культурно-мистецьких заходів, конкурсів духовної християнської музики та співу, віршів, художніх творів на біблійну тематику тощо, широке висвітлення таких заходів у засобах масової інформації.

Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій:

– сприяти реалізації у закладах дошкільної освіти виховних програм на засадах духовних цінностей;  

– вжити заходів для забезпечення у наступному бюджетному році фінансування викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та позашкільної освіти, зокрема шляхом розроблення і прийняття відповідних місцевих програм та створення бюджетних призначень для фінансування такого викладання і відповідних заходів;

– сприяти викладанню курсів «Основи сім’ї», «Школа подружнього життя» у 10-11 класах закладів загальної середньої освіти та у закладах професійної (професійно-технічної) освіти;

– сприяти проведенню місцевих та Всеукраїнських заходів: фестивалю «Різдвяні піснеспіви», олімпіади «Юні знавці Біблії», конкурсу «Учитель (вихователь, викладач, керівник гуртка) року предметів духовно-морального спрямування», конкурсу «Знавці Біблії», Всеукраїнського турніру юних філософів та релігієзнавців тощо;

– запобігати пропаганді гендерної ідеології у закладах освіти;

– розробити механізм взаємодії з місцевою духовною (міжконфесійною) радою, релігійними організаціями; опрацювати питання створення ради з питань співпраці з церквами та релігійними організаціями при департаменті (управлінні) освіти і науки.

 

Інститутам післядипломної педагогічної освіти:

– включити до навчальних програм підвищення кваліфікації усіх категорій педагогічних працівників спецкурси з духовно-морального виховання;

– забезпечувати підготовку та перепідготовку вчителів з курсів духовно-морального спрямування у рамках післядипломної педагогічної освіти.

Органам місцевого самоврядування:

– забезпечити ухвалення рішень, спрямованих на сприяння забезпеченню викладання курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей у закладах освіти відповідних територіально-адміністративних одиниць;

– сприяти:

впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти відповідних громад зокрема шляхом передбачення, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 години на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей;

запровадженню занять з духовно-морального виховання у комунальних закладах дошкільної освіти;

забезпеченню усіх комунальних закладів загальної середньої освіти необхідними навчально-методичними комплексами з курсів духовно-морального спрямування у достатній кількості.

Управлінням (відділам) освіти ОТГ:

– забезпечити ознайомлення керівників закладів освіти та педагогічних працівників з досвідом виховання на засадах духовних цінностей і викладання курсів духовно-морального спрямування;

– сприяти впровадженню викладання курсів духовно-морального спрямування у закладах освіти, зокрема шляхом передбачення, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 години на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів вищої освіти:

– передбачити у навчальних планах викладання курсів духовно-морального спрямування, реалізацію програм з підготовки до подружнього життя та популяризації сімейних цінностей;

– забезпечити спеціалізацію у вищих закладах педагогічної освіти з духовно-морального виховання.

Керівникам закладів загальної середньої освіти:

– при формуванні навчального плану, під час формування списку навчальних дисциплін, що викладаються за вибором (факультативно), надавати пріоритет курсам духовно-морального спрямування;

– забезпечити доведення до відома батьків учнів інформації щодо переліку і змістового наповнення курсів духовно-морального спрямування, схвалених Міністерством освіти і науки України, що можуть вивчатися за рахунок годин варіативної складової навчальних планів, зокрема за програмами «Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі», «Основи сім’ї» та інших;

– сприяти популяризації викладання курсів духовно-морального спрямування у початковій школі;

– передбачити, починаючи з 2021/2022 навчального року, у варіативній частині навчальних планів усіх класів 1 годину на тиждень на вивчення курсів духовно-морального спрямування та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти:

– передбачити у навчальних планах викладання курсів духовно-морального спрямування, реалізацію програм з підготовки до подружнього життя та популяризації сімейних цінностей.

Керівникам закладів дошкільної освіти:

– зважаючи на важливість дошкільного віку для формування особистості, забезпечити реалізацію програм виховання на засадах духовних цінностей.

Педагогічним працівникам, зокрема педагогам з предметів духовно-морального спрямування:

– здійснювати якісне викладання предметів духовно-морального спрямування, використовувати інноваційні форми і методи, інформаційні технології;

– розробити онлайн-версію уроків з курсів духовно-морального спрямування;

– здійснювати інтеграцію елементів духовно-морального спрямування у викладання інших предметів, здійснювати їх викладання на засадах ціннісного підходу з метою формування ціннісних орієнтирів учнів.

Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, управлінням (відділам) освіти ОТГ, керівникам закладів вищої, загально середньої та дошкільної освіти, педагогічним працівникам, зокрема педагогам з предметів духовно-морального спрямування:

– рекомендувати до залучення у виховний процес та  використання в роботі у закладах дошкільної, загальної середньої та вищої освіти комплектів літератури з духовно-морального виховання, виданих ВБФ "Східноєвропейська гуманітарна місія" (www.eemukraine.org).

Авторам програмного та навчально-методичного забезпечення з предметів духовно-морального спрямування:

– розробити програмне та навчально-методичне забезпечення нового покоління з предметів духовно-морального спрямування з використанням інноваційних, інтерактивних та сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;

– сприяти інтегруванню духовно-морального компоненту до змісту інших навчальних дисциплін (література, мова, історія, мистецтво, трудове навчання, біологія, хімія, фізика, астрономія, географія тощо).

Представникам батьківської спільноти:

– активніше звертатися до керівників закладів освіти з письмовими заявами щодо забезпечення у них реалізації програм виховання на засадах духовних цінностей, викладання курсів духовно-морального спрямування.

Громадським організаціям:

– сприяти консолідації та координації дій громадян України, спрямованих на зміцнення духовних і моральних засад нашої держави та суспільства, забезпечення духовно-морального виховання дітей і молоді, утвердження сімейних цінностей, протидію гендерній ідеології;

– передбачити проведення чергового Сімейного форуму України, під час якого приділити увагу ролі батьків у забезпеченні викладання предметів духовно-морального спрямування у закладах загальної середньої освіти та реалізації виховних програм на засадах традиційних духовних і моральних цінностей у закладах дошкільної освіти. 

Представникам ЗМІ:

– висвітлювати позитивний досвід реалізації програм виховання на засадах духовних цінностей, викладання курсів духовно-морального спрямування, проведення заходів, спрямованих на популяризацію такого досвіду (конкурсів, олімпіад, турнірів, конференцій, круглих столів тощо), відгуки учнів, батьків, учителів.

Додати коментар

Захисний код
Оновити