На сайті:

На сайті 119 гостей та відсутні користувачі

Надруковано у виданні:

Карман Н. Інтегрована технологія навчання. «Держава» Складного речення» (Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Поняття й ознаки держави). 9 клас / Наталія Карман // Урок словесності: реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : зб. наук.-метод. матеріалів / упор. Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька ; наук. ред. О. Мариновська. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – С. 76 – 82.

 

Карман Наталія,

учитель української мови і літератури, учитель-методист

обласного ліцею-інтернату для

обдарованих дітей із сільської місцевості

Івано-Франківської обласної ради

 

ІНТЕГРОВАНА ТЕХНОЛОГІЯ НАВЧАННЯ

 

«ДЕРЖАВА» СКЛАДНОГО РЕЧЕННЯ»

(Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому.

Поняття й ознаки держави)

9 клас

 

Тема. Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому. Поняття й ознаки держави

Мета.

Українська мова: засвоїти поняття складнопідрядного речення, формувати вміння розпізнавати складнопідрядні речення в тексті й визначати їх будову та засоби зв’язку; розвивати критичне мислення, зв’язне мовлення; формувати ціннісне ставлення особистості школяра до держави.

Правознавство: поглибити та систематизувати знання про державу, засвоїти знання про теорії походження держави, формувати вміння виокремлювати основні ознаки держави; розвивати цілісне мислення засобами міжпредметної взаємодії; виховати повагу до державного устрою України.

Технологія інтегрованого навчання (авт. О. Мариновська)

Епіграф

Держава існує не для того,

щоб перетворити земне життя в рай, а для того,

щоб завадити йому остаточно перетворитися в пекло.

М. Бердяєв

 

Технологічні етапи уроку

Перший етап – актуалізація опорних знань

Організаційний момент

Гра «Вірю – не вірю»

До дошки виходить один учень, інші задають йому питання, які починаються словами: «Чи вірите ви, що…». Школяр повинен погодитися з цим твердженням або ні.

Питання

  • Чи вірите ви, що складними називаються речення, які складаються тільки з двох речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією?
  • Ні, не вірю. Складними називаються речення, які складаються з двох чи кількох простих речень, об’єднаних в одне ціле за змістом та інтонацією.
  • Чи вірите ви, що вираз «просте речення у складному» вживається досить умовно?
  • Так, вірю. Вираз «просте речення у складному» вживається досить умовно, тому що прості речення у складному зберігають свою будову, але втрачають деякі свої ознаки, а саме:

а) смислову завершеність, бо тільки в поєднанні виражають складну думку;

б) інтонаційну завершеність, бо лише всьому складному реченню властива інтонація кінця речення;

в) комунікативне значення, оскільки не є самостійними одиницями спілкування.

Індивідуальна форма роботи

Над розбором словосполучень біля дошки працює три учні; лексичну роботу в зошиті виконує один школяр.

Завдання

1. Розібрати словосполучення:

  • суспільне життя (іменне, узгодження);
  • виникнення держави (іменне, керування);
  • чітко визначені (дієслівне, прилягання).

2. Лексична робота:

  • консенсус – (від лат. consensus – згода, одностайність). Відсутність у сторін, що домовляються, заперечень щодо пропозицій, висунутих під час переговорів;
  • суверенітет – (від фр. souverainete).

1. Незалежність держави, що полягає в її праві за власним розсудом розв’язувати свої внутрішні та зовнішні справи, без втручання в них будь-якої іншої держави; суверенітет є необхідною політичною та юридичною ознакою держави.

2. Становище суверена, право верховної влади.

(Нечволод Л. І. Сучасний словник іншомовних слів. –

Харків : Торсінг Плюс, 2007.− 768 с.)

Другий етап – цілепокладання

Учитель української мови. Сьогодні на уроці ми розпочнемо вивчення нової теми «Складнопідрядне речення, його будова і засоби зв’язку в ньому».

У своєму житті кожна людина опиняється перед вибором: ким стати в майбутньому? Перший крок ви вже зробили: дехто сам, дехто за допомогою батьків, знайомих. Але кожній людині, незважаючи на те, яку б професію вона не обрала, потрібні знання правової бази. Щоб ви не думали, що життя – це одне, а українська мова – це щось зовсім інше, то результатом нашої спільної діяльності буде конструювання «Держави» Складного речення», де ви знання одного предмета перенесете на інший. Адже форми держави чимось схожі на смислові відношення між частинами складного речення.

Визначення очікуваних результатів уроку

Учитель правознавства зачитує епіграф уроку. Учні його коментують, визначають тему та залучаються до визначення очікуваних результатів. Учитель української мови залучає учнів до визначення мовної теми та очікуваних результатів.

Оголошено такі очікувані результати діяльності учнів на уроці.

rus 12

Третій етап – вивчення нового матеріалу

3.1. Смисловий блок: інтеграція змісту

ПРАВОЗНАВСТВО

«Підсилена лекція»

Завдання вчителя правознавства

Під час розповіді про теорії походження держави подумайте над питанням: Яку з теорій походження держави ви згідні підтримати?

Учитель правознавства. Успішна спільна діяльність людей неможлива без належної впорядкованості, тому в суспільстві завжди існують певні організуючі засади, що забезпечують цю впорядкованість.

З розвитком суспільства в ньому відбулись істотні зміни, які привели і до змін в організації суспільного життя. Насамперед відбувалося кількісне зростання людей, що вело до ускладнення відносин між ними. Крім того, суспільний поділ праці та підвищення її продуктивності зумовили поділ суспільства на соціальні групи та майнове розшарування людей. Існуючі неофіційні способи організації суспільних відносин виявились непридатними для розв’язання проблем, які постали перед суспільством у нових умовах. Таким чином, виникла і необхідність у ефективнішому соціальному інституті, який узяв би на себе функції керівництва суспільством і розв’язання суперечностей, що в ньому виникали. Таким офіційним інститутом згодом стала держава.

Слід зазначити, що держава – не єдиний засіб упорядкування суспільних відносин. Такими засобами є також сім’я, релігія і церква, політичні партії та громадські організації, але держава є найвпливовішим і найефективнішим з-поміж них.

Щодо виникнення держави і права в юридичній науці висловлені різні погляди, а відтак існує декілька теорій походження держави і права, зокрема: теологічна, патріархальна, договірна, теорія насильства, психологічна, економічна та ін.

  • Теологічна теорія (Фома Аквінський) пояснює походження держави і права божественною волею (від гр. Teos – Бог). Саме цим пояснюється ідея звеличення держави, її вічності, непохитності й недоторканності, залежності від релігійних організацій і діячів, покірності всіх перед державою.
  • Патріархальна теорія (Аристотель, Роберт Фільмер) пояснює виникнення держави і права як результат історичного розвитку сім’ї, а владу монарха – як продовження влади батька в сім’ї (від гр. pater - батько). Тобто держава є наслідком об’єднання сімей у роди, родів у племена, племен у союзи племен і так аж до держави.
  • Договірна теорія виходить з того, що до появи держави існував «природний стан», коли люди жили згідно зі своїми природними правами і обстоювали їх як могли, незважаючи на права інших людей. Це призводило до війни «всіх проти всіх», для припинення якої в спільних інтересах члени суспільства уклали між собою договір – створити чітко визначені правила поведінки, обов’язкові для всіх, і органи, які б наглядали за їх виконанням та розв’язували суперечності, що виникають у суспільстві (Гуго Грацій, Спіноза, Локк, Руссо, Гобсс).
  • Теорія насильства (Тюрінг, Гумплович) базується на тому, що держава і право виникли у результаті завоювання одних племен іншими, для утримання яких у покорі і створювався особливий апарат насильства – держава та спеціальні правила поведінки – право, які стали засобами панування переможців над переможеними.
  • Економічна теорія пояснює виникнення держави і права економічними причинами – появою приватної власності та поділом суспільства на класи з непримиренними суперечностями, для розв’язання яких і створювався особливий апарат насильства – держава, яка стала знаряддям класового панування.
  • Космічна теорія, згідно з якою державний спосіб організації суспільних відносин був занесений із космосу інопланетянами.

Теорій є багато. Кожен вибирає ту, якої притримується.

Таким чином, держава та право як соціальні явища виникли в результаті закономірного розвитку суспільства як знаряддя впорядкування суспільних відносин, забезпечення консенсусу між приватними і суспільними інтересами та сприяння функціонуванню суспільства як цілісної системи.

Метод «Прес»

Завдання

Яку теорію походження держави підтримуєте ви?

1. Висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору, починаючи зі слів «…я вважаю, що…».

2. Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази, починаючи зі слів «…тому, що…».

3. Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази, починаючи зі слів «…наприклад…».

4. Узагальніть свою думку, зробіть висновок, починаючи словами «Отже, …таким чином…».

УКРАЇНСЬКА МОВА

Міні-дослідження

Завдання вчителя української мови

1. Поспостерігаємо за будовою речень. Виконаємо синтаксичний розбір.

Речення 1. «Владні рішення держави поширюються на все суспільство, і вони є обов’язковими для всіх колективних та індивідуальних суб’єктів».

2. Доведіть, що дане речення є складносурядним. (Дві частини складного речення є рівноправними і незалежними, з’єднані між собою сурядним сполучником «і»).

Речення 2. «Теорія насильства базується на тому, що держава і право виникли у результаті завоювання одних племен іншими».

3. Із скількох частин складається дане речення? Чи рівноправні вони? (Речення складається із двох частин, де одне просте, а друге – залежне).

4. Чи може кожна з частин існувати як самостійне речення? (Частини не можуть бути самостійними реченнями).

5. Чи можна поставити запитання від одної частини до іншої? Що це вам нагадує? (Від першої частини до другої можна поставити запитання, що нагадує зв’язок між словами у словосполученні).

6. Що пояснює підрядне речення в головному?

7. Отже, що ми називаємо складнопідрядним реченням?

8. Звіримо набуті знання з інформацією у підручнику. Читаємо: «Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом граматично залежить від іншого і з’єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова»

Речення 3. «Однією з ознак держави є наявність системи спеціальних органів, що займаються тільки функціями управління та примусу».

Учні. У цьому реченні «що» виступає членом речення, а в попередньому – ні. Отже, у першому випадку ми говоримо про сполучник (пишемо за квадратиком у схемі), а в другому про сполучне слово, яке може бути виражене відносним займенником або прислівником (пишемо в квадратику).

9. Як розрізняти підрядний сполучник та сполучне слово, прочитаємо в підручнику на сторінці 40. Читаємо: «Якщо важко розрізняти сполучні слова і сполучники, то використовуйте для їх розпізнавання різні способи, а саме:

  • сполучник не буває членом речення, а сполучне слово ним є;
  • на сполучник ніколи не падає логічний наголос, а сполучне слово може вимовлятися з логічним наголосом;
  • підрядне речення із сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а із сполучником не можна;
  • сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово – іншим сполучним словом».

10. Проаналізуємо речення, записане на дошці.

Речення 4. «Щоб припинити війну «всіх проти всіх», необхідно було створити чітко визначені правила поведінки».

Що змінилося? (Місце підрядного відносно головного).

11. Робимо висновок. Що ми називаємо складнопідрядним реченням і які засоби зв’язку в ньому ви знаєте?

Самостійна робота

Завдання

Зробити синтаксичний розбір речення.

«Держава – це втілена в системі спеціальних органів політико-територіальна організація суверенної влади, що покликана здійснювати управління суспільством шляхом надання своїм велінням загальнообов’язкового характеру та можливістю реалізації цих велінь за допомогою сили примусу».

3.2. Розкриття основних домінант уроку

Зосереджуємо увагу на досягненні очікуваних результатів інтегрованого уроку. Зазначимо коротко, що учні мали знати: теорії походження держави, основні ознаки держави; особливості будови складнопідрядного речення, засоби зв’язку в ньому. Вміти: розпізнавати складнопідрядні речення, визначати їх будову, правильно використовувати їх у мовленні.

Інтегрована бесіда за системою питань

  • Як ви думаєте, чи існувала держава на острові, де перебував Робінзон Крузо (роман Д. Дефо «Робінзон Крузо»)? Відповідаючи на поставлене питання, спробуйте конструювати складнопідрядні речення.
  • Які особливості побудови сконструйованих вами складнопідрядних речень?
  • Читаємо: «Щоб припинити війну «всіх проти всіх», необхідно було створити чітко визначені правила поведінки». Яку з теорій держави характеризує це речення?
  • Пригадайте, яких «правил поведінки» дотримуються слова у реченні. назвіть відомі вам засоби зв’язку в складнопідрядному реченні?
  • Обґрунтуйте думку про те, що форми держави чимось схожі на смислові відношення між частинами складного речення.

Фізкультхвилинка

Четвертий етап – закріплення

Групова форма роботи

Інтегроване завдання

Уявіть себе екіпажами міжпланетних кораблів, які наближаються до планети, на якій виявлено суспільство розумних істот, подібних до людей. Після висадки дослідникам необхідно визначити, чи існує на планеті держава. Назвіть ознаки, які б могли засвідчити наявність держави. У своїй розповіді постарайтесь використовувати складнопідрядні речення.

Групи дослідників «правознавців» та «мовників» презентують результати роботи

Учитель української мови. Залучає учнів до аналізу використаних речень.

Учитель правознавства. Підбиває підсумки. Отже, ознаками держави є:

  • наявність постійної території, на яку держава поширює свій вплив, тобто певної частини земної кулі, що окреслена кордонами держави та підлягає її суверенітету;
  • об’єднання населення за територіальною ознакою через громадянство (підданство), яке офіційно засвідчує політико-правовий зв’язок особи з конкретною державою, що проявляється у їхніх взаємних правах і обов’язках;
  • суверенітет, тобто верховенство у самій країні та незалежність і рівноправність у міжнародному житті;
  • наявність публічної влади, тобто офіційного керівництва суспільством, яке здійснюється від його імені;
  • наявність права, тобто офіційних загальнообов’язкових правил поведінки, що встановлюються державними органами від її імені, у разі необхідності забезпечуються силою примусу;
  • наявність системи спеціальних органів, що займаються тільки функціями управління та примусу;
  • наявність податкової системи, яка забезпечує існування осіб і груп осіб, що виконують владні повноваження і надають послуги, та здійснює інші соціальні функції;
  • наявність зовнішніх атрибутів (символів) держави – столиці, герба, гімну, прапора;
  • наявність постійної території, на яку держава поширює свій вплив.

Робота в парах

Інтегроване завдання

Складіть діалог, використовуючи складнопідрядні речення, у якому б ви довели, що живете в Україні – демократичній державі.

«Дерево емоцій»

  • Чи сподобався мені урок?
  • Як я працював на уроці?
  • Мій емоційний настрій.

Оцінювання

Учні залучаються до оцінювання результатів своєї роботи на уроці. Їм пропонується подумати над питаннями: чи досягли ми очікуваних результатів уроку? Про що ви хочете дізнатися на наступному уроці? тощо.

Домашнє завдання

Правознавство. Опрацювати параграфи 3, 4 (Котюк І. І. Основи правознавства : підруч. для 9 кл. – К. : Генеза, 2002. – С. 16−23).

Українська мова. Опрацювати параграфи 6, 7 (Рідна мова : підруч. для 9 кл. / Г. Т. Шелехова, Я. І. Остаф, Л. В. Скуратівський. – К. : Освіта, 2005. – С. 34−46).

На вибір:

  • виконати вправу 68;
  • написати твір-мініатюру «У якій державі я б хотів жити?», використовуючи складнопідрядні речення.

 

Українська мова

Правознавство

Учень повинен

Учень повинен

·                  знати: поняття складнопідрядного речення, його будову та засоби зв’язку;

·                   знати: теорії походження держави та її основні ознаки;

·                  розуміти: способи побудови складнопідрядного речення;

·                   розуміти: сутність теорій походження держави;

·                  застосовувати: розпізнавати складнопідрядні речення в тексті й визначати їх будову,

·                   застосовувати: виокремлювати основні ознаки держави та обґрунтовувати свою думку;

·                  аналізувати: засоби зв’язку у складнопідрядному реченні;

·                   аналізувати: причини виникнення різних теорій держави;

·                  синтезувати: конструювати складнопідрядні речення;

·                   синтезувати: конструювати модель демократичного устрою у державі;

·                  оцінювати: результати власної роботи на уроці.

·                   оцінювати: результати власної роботи на уроці.