На сайті:

На сайті 115 гостей та відсутні користувачі

РЕГІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ПРОЕКТ

«КОМПАРАТИВІСТИКА»

 

Технологічний паспорт проекту

Тип – інноваційний

Вид – науково-методичний

Цільове призначення – впровадження інновації на рівні змісту освіти, зокрема, Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь “Мови і літератури”, компаративна змістова лінія); методика компаративного аналізу

Цільова аудиторія – керівники районних (міських) творчих груп учителів-словесників

Тривалість – середньої тривалості

Автор-розробник проекту – кафедра менеджменту та освітніх інновацій (О. Мариновська, доктор пед. наук, професор, завідувач кафедри), лабораторія суспільно-гуманітарних дисциплін (Н. Уманців, завідувач лабораторії, Я. Козленко, С. Худецька)

 

Тема проекту. Методика компаративного аналізу як засіб реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності

П е р ш и й  е т а п – проблемно-пошуковий. Мета: самостійно виявити проблему у професійній роботі.

ПРОБЛЕМАТИЗАЦІЯ

Проблема та її актуальність

За результатами аналізу моніторингу інноваційної діяльності в закладах освіти області констатуємо відсутність інформації про педагогів-новаторів, що впроваджують методику компаративного аналізу на уроках словесності, що є свідченням відсутності системного науково-методичного супроводу її упровадження як на обласному, так і на районному (міському) рівнях. Це зумовлює потребу розроблення регіонального науково-методичного проекту “Компаративістика”, що сприятиме системному підходу щодо підготовки керівників районних (міських) творчих груп, учителів-новаторів до застосування методики компаративного аналізу як засобу реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності.

Нами виявлено такі типові проблеми, що потребують вирішення у системі науково-методичної роботи:

  1. qнедостатній рівень усвідомлення керівниками районних (міських) творчих груп потреби розвитку професійних компетентностей учителів-словесників, формування їх готовності до впровадження педагогічних технологій і методик навчання, зокрема, методики компаративного аналізу та її елементів (відповідних нових форм, методів та прийомів компаративного аналізу);
  2. qвідсутність комплексу науково-методичного забезпечення щодо реалізації компаративної змістової лінії засобами педагогічних інновацій на уроках словесності в умовах упровадження нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти.

 

ЦІЛЕПОКЛАДАННЯ

 Мета проекту

Підвищити професійну компетентність керівників районних (міських) творчих груп учителів-словесників до реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти засобами методики компаративного аналізу

Завдання

1. Узагальнити та систематизувати теоретичний матеріал про наукові засади методики компаративного аналізу, з’ясувати психолого-педагогічні та методичні умови проведення уроку компаративного аналізу в школі.

2. Обмінятися досвідом проведення уроків компаративного аналізу; апробувати, адаптувати та впровадити методику компаративного аналізу, її елементи на уроках словесності.

3. Узагальнити і систематизувати досвід роботи системного науково-методичного супроводу підготовки педагогів до використання методики компаративного аналізу, її елементів як засобу реалізації компаративної змістової лінії на уроках словесності.

4. Підготувати до друку комплекс науково-методичного забезпечення щодо реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти (освітня галузь “Мови і літератури”) засобами педагогічних інновацій.

 

Д р у г и й  е т а п – науково-дослідницький. Мета: обґрунтувати спосіб вирішення проблеми з допомогою інновації.

КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ

Дослідження проблеми

Теоретичний аспект: систематизація та аналіз зібраного матеріалу про педагогічну інновацію

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Назва інновації. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, зокрема, компаративна змістова лінія літературного компоненту освітньої галузі «Мови і літератури»

Цільове призначення. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти спрямований на виконання завдань загальноосвітніх навчальних закладів II і III ступеня і визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи.

Концептуальні ідеї

Освітня галузь “Мови і літератури”

Метою освітньої галузі “Мови і літератури” є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, високої моралі, активної громадянської позиції, естетичних смаків і ціннісних орієнтацій.

Складовими літературного компонента є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна і компаративна лінії.

Компаративна лінія забезпечує порівняння літературних творів, їх компонентів (тем, мотивів, образів, поетичних засобів та іншого), явищ і фактів, що належать до різних літератур, встановлення зв’язків між українською, світовою літературою і літературами національних меншин, розгляд традиційних тем, сюжетів, мотивів, образів у різних літературах, зіставлення оригінальних творів і україномовних перекладів літературних творів, увиразнення особливостей української культури та літератури на основі світової, демонстрацію лексичного багатства і невичерпних стилістичних можливостей української мови.

Технологічна логіка

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів[1] (додаток 2)

 

Зміст освіти Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Літературний компонент Українська література. Світова література.

Літератури національних меншин

О с н о в н а  ш к о л а

Компаративна лінія

Спільне і відмінне в різних літературах (українській, світовій, національних меншин), у творах різних жанрів (казка фольклорна і літературна, оповідання, новела, повість, роман, поема, трагедія, комедія, драма). Вплив міфології і фольклору на літературу. Поняття про традиційне (вічне) в літературі вміти зіставляти образи, сюжети, теми, мотиви, що належать до різних національних літератур, визначати і порівнювати типологічні ознаки (жанрові та стильові) художніх творів, виявляти специфіку окремих відображених міфологічних і фольклорних, а також традиційних (вічних) тем, сюжетів, образів, мотивів у літературному творі (спадщині письменника)
Рецепція України у світовій літературі та культурі розкривати особливості художнього зображення теми (образу) України у творах різних митців
Священні книги людства як пам’ятки культури встановлювати специфіку втілення окремих тем, ідей, сюжетів, образів, мотивів священних книг людства в літературі та інших видах мистецтва
Оригінал і переклад. Основні принципи художнього перекладу оцінювати художню вартість творів, своєрідність художніх перекладів, у тому числі шляхом зіставлення їх з оригіналами
С т а р ш а ш к о л аКомпаративна лінія
Традиції і новаторство в літературі знати специфіку втілення традиційних тем, образів, сюжетів і мотивів у художніх творах різних часів і народів
Літературні зв’язки (контактні, генетичні, типологічні, інтертекстуальні) встановлювати спільні закономірності розвитку різних літератур, видів мистецтвазіставляти художні твори в різних аспектах (проблемно-тематичному, сюжетному, образному та інших), розкривати специфіку втілення актуальних тем у різних національних літературах,  виявляти національні образи світу і характери в літературі, схожість і відмінність авторської позиції митців
Види художнього перекладу та їх специфіка визначати особливості різних видів художнього перекладу, зіставляти їх з текстом оригіналу

 

ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

МЕТОДИКИ КОМПАРАТИВНОГО АНАЛІЗУ

 

Назва інновації. Методика компаративного аналізу

Автори-розробники. Шкільна методика компаративного підходу до викладання літератури ґрунтується на наукових доробках Н. Волошиної, A. Градовського, Т. Зепалової, Л. Кавун, О. Куцевол, Ж. Клименко, Л. Мірошниченко, Н. Муравйової, К. Нартова, Т. Нефедової, О. Ніколенко, С. Тураєва, Д. Чавчанідзе та ін.

Цільове призначення.Глибше розкрити ідейно-естетичну сутність кожного з порівнюваних творів чи процесів; дати історико-літературне пояснення відповідностей або відмінностей літературних явищ різних письменств; сприяти розумінню духовної єдності, національної своєрідності різних літератур в культурно-історично­му розвитку суспільства”[2].

Описова модель методики

Як показує аналіз науково-методичної літератури з проблеми, методика компаративного аналізу поступово технологізується. Так, учені-методисти рекомендують, що доцільно з 5 класу починати практикувати застосування елементів компаративного аналізу. В міру формування необхідних знань з теорії літератури, треба поступово й систематично готувати учнів до таких видів робіт, починаючи з основної школи. У старших класах рівень компаративного аналізу ускладнюється. Тому, методика може застосовуватися цілісно. Вона передбачає такі технологічні етапи[3]: підготовчий, реалізації та узагальнення.

Підготовчий етап. На цьому етапі слід з’ясувати контактні та генетичні зв’язки двох художніх творів. Вони вста­новлюються під час вивчення:

  • епохи, за якої було написано обидва літературні твори, ознайомлення учнів з тогочасними суспільно-історичними обставинами; зясування особливостей літературного напряму;
  • біографії та творчого шляху письменника (зустрічі, листування, обмін творчими планами, впливи та взаємовпли­ви, обізнаність письменника з творчістю іншого митця, продовження традицій, історії перекладання творів автора);
  • історії виникнення задуму твору, сюжету (запозичення сюжетів та образів, використання мандрівних сюжетів і вічних образів);
  • історії перекладу інонаціонального твору українською мовою.

Важливу роль на підготовчому етапі компаративного аналізу відіграє всебічне вивчення учнями позатекстової сфе­ри обох літературних творів, що дає змогу усвідомити взаємозвязок і взаємодію національних літератур, підготує до аналізу та порівняння художніх явищ. Ці матеріали можна систематизувати в таблицях, які будуть поповнюватися у процесі подальшої роботи вчителя-словесника.

Етап реалізації. Метою його є розгляд типологічних звязків між двома творами різнонаціональних літератур ˂…>. Учні аналізують подібності та відмінності в цих творах на рівні теми, сюжету, системи образів, поетики та жанрової специфіки. Необов'язково робити докладний аналіз, можна зосередитися на розгляді окремих, найсуттєвіших елементів. Особливо важливо розкрити причинно-наслідкові звязки виявлених паралелей та відмінно­стей двох художніх явищ, навчити учнів бачити зумовленість зовнішньої форми твору внутрішньо-контактними та психологічними сферами літературної творчості представників різних національних культур.

Етап узагальнення. Суть його полягає в доведенні спорідненості світоглядних позицій та художньої манери ав­торів порівнюваних творів. Зясувавши причини взаємодії різнонаціональних літератур, учні визначають специфіку кожного з художніх творів. Учитель звертає увагу школярів на типологію і причину її появи, а також пояснює відмінності, які є виявом національної самобутності та індивідуального стилю митців.

У процесі реалізації компаративної змістової лінії на уроках словесності можна застосовувати окремі елементи методики компаративного аналізу. Як приклад, розглянемо найпоширеніші методи та прийоми роботи.

Застосування проблемних завдань на уроці компаративного аналізу забезпечує розвиток умінь, навичок школярів з проведення художніх паралелей між творами різних жанрів, стилів, що сприяє формуванню літературної компетентності та читацької культури, активізує пізнавальну активність учнів, розвиває творчу уяву й аналітичне мислення.

Практикування пошукових, дослідницьких методів на уроці компаративного аналізу передбачає аналіз творів за принципом подібності та відмінності, з’ясування причинно-наслідкових зв’язків (М. Булгаков “Майстер і Маргарита” і “Фауст” Гете), виявлення паралелей між світовою та українською літературами: А. Камю “Чума” – В. Барка “Жовтий князь”; О. де Бальзак “Гобсек” – І. Карпенко-Карий “Хазяїн” тощо.

Метод «перехресного читання» застосовують задля знаходження спільного і відмінного, оригінального, встановлення генетичних зв’язків та типологічних подібностей між двома чи більше літературними явищами та ін. Навчити учнів сприймати світове письменство як «єдину систему текстів, причому систему діалогічну, багаточасову, відкриту» можна за допомогою елементів компаративного аналізу.

Тести комбінованого характеру: закриті (вибрати правильну відповідь), напіввідкриті (дати лаконічну відповідь), відкриті (завдання проблемного і творчого характеру) доцільно використовувати на заключному етапі вивчення тем з елементами компаративного аналізу.

Як пише О. Куцевол, “найдоцільнішим на уроках компаративного аналізу є використання методів творчого читання, евристичного та досл­ідницького; прийомів індивідуального й коментованого читання типологічно близьких текстів, проблемної ситуації, проблемних пізнавальних завдань, пов’язаних з необхідним орієнтуванням учнів у різних художніх системах, порівняння художніх творів, зіставлення твору з його генетичним джерелом, евристичної бесіди, диспуту, діалогу тощо”[4].

Психолого-педагогічні та методичні умови проведення уроку компаративного аналізу[5] такі:

  • достатній рівень усвідомлення теми та ідеї твору, який вивчається, що стане основою для порівняльного аналізу явищ різнонаціональних літератур;
  • актуалізація необхідних для порівняння знань і опора на вміння та навички, набуті учнями на уроках зарубіжної та української літератур;
  • встановлення звязку нового матеріалу з раніше вивченим;
  • активне залучення таких прийомів мислення учнів, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення;
  • орієнтація школярів на розвязання проблемних та дослідницьких завдань;
  • урахування вікових можливостей пізнавальної діяльності учнів, а також індивідуальних особливостей їхнього читацького сприйняття;
  • оптимальний добір методів, прийомів, видів та форм роботи, які сприяють розвитку розумової діяльності шко­лярів і забезпечують емоційне сприйняття ними художнього твору;
  • систематичне порівняння художніх явищ різнонаціональних літератур, а не епізодичне звернення до зіставлення деяких творів.


Практичний аспект: самоаналіз педагогічного досвіду

На нашу думку, найбільш ефективним шляхом реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти є впровадження методики компаративного аналізу.

Як показує практика, компаративний аналіз допомагає визначити місце рідної літератури у світовому літературному процесі, виховувати повагу до інших народів, їхньої самобутньої культури. У процесі застосування компаративного аналізу в школі рекомендуємо вчителям-словесникам[6] (Н. Уманців):

  1. qретельно опрацьовувати найновіші наукові дослідження в галузі літературної компаративістики та методики викладання компаративістики у школі;
  2. qз’ясувати сутність понять “генетичні і контактні зв’язки”[7] та “типологічні відповідності та спільності”[8], що є базовими для літературної компаративістики;
  3. qзробити аналіз навчальних програм світової та української літератур та укласти зіставні таблиці, що містять інформацію про можливий типологічний ряд порівняльного вивчення літератур з метою узгодженості змістових ліній компаративного аналізу;
  4. qпам’ятати, що компаративістика на уроці не є самоціллю, а способом вивчення літератури в школі, засобом формування літературної компетентності, однією із складових якої виступає компаративна;
  5. qвиявляти літературні здібності учнів з метою залучення їх до пошуково-дослідницької діяльності, що передбачає застосування на уроках елементів компаративного аналізу;
  6. qвдумливо аналізувати тексти художніх творів з метою встановлення генетичних контактів й типологічних подібностей. Зазначимо, що завдання вчителя “не стільки в розкритті контактно-генетичних зв’язків української літератури з європейським літературним процесом під час вивчення окреслених творів у загальноосвітній школі, скільки у виявленні типологічних моментів, спільності й відмінності цього процесу, що зумовлюють національну своєрідність літератури”[9];
  7. qне лінуватися робити на уроках порівняння художніх творів за визначеними параметрами (тема, ідея, проблеми, відтворені конфлікти, композиція, сюжет, мовні зображувально-виражальні засоби);
  8. qпрактикувати порівняння не тільки локальних (художній твір), але й загальних літературних явищ – літературна епоха, напрям, течія, родова специфіка, жанрові особливості;
  9. qвикористовувати елементи компаративного аналізу в основній школі, а у старшій системно їх застосовувати, зокрема, радимо впроваджувати методику уроку компаративного аналізу (Л. Мірошниченко);
  10. qпрактикувати аналіз переказу як вид компаративного аналізу в школі (О. Куцевол), особливу увагу звернути на цей вид роботи в профільних класах старшої школи;
  11. qдотримуватись вимог щодо компаративного вивчення літератури, що їх розробив А. Градовський. Краплинка по краплинці збирати цінний досвід сучасних учених-методистів, учителів-новаторів у власне творче портфоліо;
  12. qрозробляти практичні завдання пошуково-дослідницького характеру щодо визначення спільного та відмінного в образах, вчинках, діях образів-персонажів;
  13. qзастосовувати інтерактивні методи навчання при проведенні узагальнення вивченого матеріалу на компаративній основі (мозковий штурм, акваріум, діаграма Вена, килимок ідей, мікрофон, дискусійна сітка та інші);
  14. qвикористовувати різноманітні методи та форми контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (кросворди, тести, літературні вікторини, рефлексію, самооцінку та взаємооцінку тощо).

 

ПРОГНОЗУВАННЯ

Якісні показники

Розвиток професійних компетентностей учителів словесності щодо реалізації компаративної змістової лінії

Кількісні показники

Збільшиться кількість педагогів-новаторів, які застосовують методику компаративного аналізу, її елементи на уроках словесності, що є однією з умов формування літературної компетентності школярів

Очікувана результативність

  1. qдля керівників районних (міських) творчих груп: буде здійснено системний науково-методичний супровід впровадження методики компаративного аналізу як засобу реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності.
  2. qдля учителів-словесників: буде розроблено комплекс науково-методичного забезпечення щодо реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти засобами педагогічних інновацій.

Т р е т і й е т а п – практико-орієнтований. Мета: розробити персонал-технологію досягнення передбачуваного результату.

 

МОДЕЛЮВАННЯ

rus 2

 КОНСТРУЮВАННЯ

 І етап. Забезпечити системний науково-методичний супровід підготовки педагогів-андрагогів до реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності в рамках регіонального проекту “Компаративістика”.

ІІ етап. Спрямувати роботу районних (міських) творчих груп на реалізацію принципів наступності і системності щодо розвитку професійних компетентностей учителів словесності, формування їх готовності до впровадження методики компаративного аналізу, її елементів.

ІІІ етап. Залучити керівників районних (міських) творчих груп, учителів-новаторів до розроблення науково-методичного забезпечення реалізації компаративної змістової лінії в рамках регіонального проекту “Компаративістика” на обласному, районному (міському) рівнях.

ІV етап. Здійснити апробацію розробленого науково-методичного забезпечення щодо реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти засобами методики компаративного аналізу, її елементів та інших педагогічних технологій (інтерактивного, ігрового, проблемного навчання тощо).

V етап. Підготувати до друку комплекс науково-методичного забезпечення щодо реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності.

 

Ч е т в е р т и й  етап – упроваджувально-результативний. Мета: упровадити інновацію в практику.

 ПРОГРАМУВАННЯ

Змістова лінія науково-методичного супроводу: “Підвищення педагогічної майстерності вчителів-словесників щодо реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти”

Термін реалізації проекту 2013−2015 роки

І етап. Підготовчий – Січень, лютий 2013 р. н.р.

ІІ етап. Моделювальний − Березень 2013 р. – Жовтень 2015 р.

ІІІ етап. Узагальнювальний − Листопад, грудень 2015 року

 

ПЛАНУВАННЯ

План заходів реалізації проекту

                                                                     у 2013 році

 

з/п Зміст діяльності Форма організації (узагальнення) Місце проведення Термін виконання Відповідальні
1 Реалізація компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності Лекційно-практичні заняття в системі курсової підготовки ОІППО Упродовж року Н. Уманців, Я. Козленко
2 Вивчення стану реалізації компаративної змістової лінії на уроках словесності Виїзд (науково-методичне консультування) Коломийський район Лютий Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька
3 Методика компаративного аналізу художнього твору Творча група керівників районних (міських) творчих груп Коломийський район Березень О. Мариновська, Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька
4 Розроблення та реалізація науково-методичних проектів упровадження методики компаративного аналізу художнього твору Науково-методичне консультування ОІППО Упродовж року О. Мариновська, Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька
5 Обмін досвідом науково-методичного супроводу впровадження методики компаративного аналізу художнього твору Форум педагогічних інновацій (“майстер-клас”) ОІППО Травень Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька, О. Мариновська
6 Підготовка до друку науково-методичних матеріалів ОІППО, Р(М)МК, МЦ щодо реалізації проекту Науково-методичне консультування ОІППО Упродовж року О. Мариновська, Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька

 

МОНІТОРИНГ

Забезпечити моніторинг сформованості готовності вчителів-словесників до впровадження методики компаративного аналізу з допомогою технології векторного аналізу, а також сформованості предметних та ключових компетентностей учнів відповідно до вимог реалізації компаративної змістової лінії Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти на уроках словесності у школі.

Література

1. Градовський А. В. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури / Наукові основи методики літератури : навч.-метод. посіб. / за ред. Н. Й. Волошиної. – К. : Ленвіт, 2002. – С. 210−216.

2. Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 10. – С. 2−6.

3. Макаренко Л. В. Компаративний аналіз / Л. В. Макаренко, Д. С. Наливайко, І. В. Папуша // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 6. – С. 51−56.

4. Мірошниченко Л. Ф. Шляхи аналізу літературного твору / Мірошниченко Л. Ф. Методика викладання світової літератури в середніх навчальних закладах : підручник для студ.-філологія / Леся Федорівна Мірошниченко. − К. : Ленвіт, 2000. – С. 160−183.

5. Наука, яка дедалі більше визначатиме методику викладання літератури (Бесіда нашого кореспондента з Д. С. Наливайком) // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України – 1997. − № 3.– С. 39−42.

6. Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. − Режим доступу до журн. : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF

7. Урок словесності: реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : зб. наук.-метод. матеріалів / упор. Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька ; наук. ред. О. Мариновська. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – 270 с.

 



[1] Виклад матеріалу за: Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392. − Режим доступу до журн. : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
[2] Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 10. – С. 3.
[3] Виклад матеріалу за: Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 10. – С. 3−4.
[4] Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 10. – С. 4.
[5] Куцевол О. М. Методика уроку компаративного аналізу / О. М. Куцевол // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2004. − № 10. – С. 3.
[6] Уманців Н. Реалізація компаративної змістової лінії: теорія і практика / Наталія Уманців // Урок словесності: реалізація змістових ліній Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти : зб. наук.-метод. матеріалів / упор. Н. Уманців, Я. Козленко, С. Худецька ; наук. ред. О. Мариновська. – Івано-Франківськ : Супрун В. П., 2012. – С. 199−200.
[7] Див. список викор. літер.: терміни «генетичні і контактні зв’язки» (Д. Наливайко), «контактно-генетичні зв’язки» (А. Градовський), «генетичні контакти» (О. Куцевол).
[8] Див. список викор. літер.: терміни «типологічні відповідності і спільності» (Д. Наливайко), «типологічні сходження» (А. Градовський), «типологічні подібності» (О. Куцевол).
[9] Градовський А. В. Особливості компаративного вивчення шкільного курсу літератури / Наукові основи методики літератури : навч.-метод. посіб. / за ред. Н. Й. Волошиної. – К. : Ленвіт, 2002. – С. 212.