04.04.2011

Олімпіада…Мабуть,вона залишиться найяскравішим спогадом мого шкільного життя. Тільки п’ять березневих днів, однак вони житимуть у моїй пам’яті завжди…

Стільки праці, перечитаних сторінок, розв’язаних задач, завчених дефініцій, принципів…Море хвилювання, жага бути кращими, достойно виступити у змаганнях.

Неможливо словами передати тих почуттів і переживань, з якими я від’їжджала в Рівне. Перш за все розуміла, що на мене, як і на інших моїх колег, покладено великі надії.

Важко було зосереджуватись у такому хвилюванні, але усвідомлення того, що ці дні є вирішальними, додавали наснаги і терпіння, бажання ще більше вчитись і поглиблювати свої знання такої благородної науки як правознавство.

Важко переоцінити те, як підтримували нас наші наставники, що вклали у нас стільки роботи. Зокрема моя вчителька, Валько Л. І. хвилювалась, мабуть, більше, ніж я сама. І саме її щира підтримка стала головною запорукою мого досягнення.

Якщо говорити про саме змагання, то слід зазначити, що компетентне журі приготувало для учасників цікаві різнобічні  завдання, у процесі виконання яких ми не тільки змогли проявити свої вміння і показати знання, а ще й засвоїти багато нового.

Найбільш хвилюючою була мить очікування результату. Особисто я, оцінюючи свої знання, була впевнена, що максимум, якого я можу досягти – це третє місце, але, як виявилось потім, все зовсім інакше. Я була на сьомому небі від щастя, дізнавшись, що зайняла друге.

Коли настав час закриття олімпіади, мені було досить сумно усвідомлювати, що все, на жаль, закінчилось…Перегорнуто  ще одну сторінку  мого життя. Закінчилось щось хвилююче і незбагненне, те, що змушувало вірити в себе, боротись за  досягнення поставленої мети.

Самі господарі олімпіади доклали немало зусиль для того, щоб ми себе почували, як удома:

цікаві екскурсії, нові знайомства, затишне житло… І, варто сказати, що їм це вдалось, бо до закінчення змагань усі учасники встигли стати однією дружною родиною. Цього року, як ніколи, важко було від’їжджати, прощатись з тими людьми, які мені стали близькими.

Я сподіваюсь, що IV етап Всеукраїнської олімпіади з правознавства буде не тільки хорошим спогадом і цінним досвідом, але й допомогою у вступі до вузу, оскільки ці 40 балів, надіюсь, дуже згодяться мені в майбутньому.

P.S. Якби у мене була можливість повторити олімпіаду в Рівному ще раз, я б обов’язково нею скористалась.

Інна Бойків, учениця 11 класу Івано-Франківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. № 18 Івано-Франківської міської ради

Додати коментар