Сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності школярів

20.03.15

17 березня ц. р. відбувся спільний семінар-практикум відділу дошкільної та початкової освіти Івано-Франківського ОІППО та Івано-Франківського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України, у якому взяли участь вчителі початкових класів. Тема зустрічі «Сучасні прийоми активізації пізнавальної діяльності школярів».

Розпочався семінар виступом Олени Прашко, заступника завідувача відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини НАПН України, яка акцентувала увагу педагогів на інтерактивних технологіях кооперативного навчання в початковій школі. Адже на результативністьнавчання дітей найбільше впливає прагнення до пізнання нового, успішне подолання труднощів, отримання насолоди від процесу пізнання.Йшлося про види діалогового навчання на уроці.

Завідувач Івано-Франківського регіонального центру Інституту обдарованої дитини НАПН України Оксана Микитин наголосила на тому, що одним з дієвих прийомів стимулювання інтересу до навчання є створення ситуації успіху у школярів, які зазнають труднощів у навчанні, що досягається через: доступне на даному етапі завдання, що підтримує впевненість у собі; повага та визнання учня як особистості; забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери в ході виконання завдань; евристичний та креативний підхід до організації навчання; диференціація допомоги у виконанні завдань.

Учасники семінару мали можливість попрактикуватись у створенні розвивального середовища через взаємодію педагога та учня, обговорити сучасні методи взаємодії вчителя з учнями, що сприяють активізації пізнавальної діяльності школярів на тренінгу, який провела Марія Семенів, психолог–методист ЧерніївськоїЗОШ І-ІІІ ступенів Тисменицької районної ради.

Обмінявшись думками, вчителі початкових класів погодилися в тому, що правильно підібрані види групової роботи є цінними тим, що кожен учень має можливість вибрати різні ролі: експертів, що аналізують проблему; учасників,які шукають альтернативного розв’язання проблеми; мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами; співрозмовників, котрі вміють активно слухати, домовлятися; партнерів, що вчаться співпрацювати тощо. Ця система дає позитивні результати: діти вміють мислити, комунікабельні, впевнені в собі, наполегливі.

Як показує практика, лише власним прикладом і діями, спільною діяльністю, можна підтримати дитячу потребу в пізнанні.