ППД

 

 

 

 

 

Опис досвіду

Обґрунтування актуальності

Сьогодні в Україні спостерігається вкрай важка ситуація стосовно здоров’я сучасної молоді. Окрім багаточисельних захворювань учнів (захворювань органів дихання, органів зору, органів травлення, серцево-судинні захворювання, гіподинамія тощо) значно зросли показники погіршення психічного і духовного здоров’я школярів. У наш час нервово-психічні відхилення зафіксовано у 88 % дітей. Переважна більшість сучасних підлітків втратила гуманістичні орієнтири, спрямованість до духовного зростання, сенс  життя. Підтвердженням вищесказаного може слугувати й той факт, що сьогодні серед найбільш поширених причин загибелі дітей є самогубство.

         Такі показники здоров’я школярів можна пояснити  не лише впливом різних негативних чинників, але, перш за все, недостатньою увагою до питань здорового способу життя дітей і дорослих. У нас час курить кожний п’ятий п’ятикласник, майже половина восьмикласників і біля 60 % випускників шкіл. Серед споживачів першого наркотику – тютюну – 6 % дітей молодших класів та навіть дошкільнят. Чверть восьмикласників мають чітку орієнтацію на алкогольні напої, половина з них домінує серед випускників, третина підлітків піддається алкоголізації. За останні роки кількість осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби і психотропні речовини, в Україні подвоїлась і у 2009 році становила 101,7 тис., з яких 5.4 тис.- неповнолітні, що створює безпосередню загрозу генофонду нації. Усе це говорить про  жахливе становище сучасної молоді.

         Однією з головних причин такого становища, на наш погляд, є відсутність сформованості в школярів культури здоров’я. Більшість учнів навіть не мають уявлення про формування, збереження і зміцнення здоров’я, а також спрямованості на ведення  здорового способу життя. Усе це і обумовило вибір теми досвіду.

         Окрім того, вивчення стану викладання основ здоров’я в школах області показало, що частина вчителів не сповна використовують програмні можливості для набуття учнями практичних навичок. У більшості навчальних закладів не ведеться належної роботи щодо створення кабінетів основ здоров’я.

         Ефективне вирішення цих та інших проблем знаходиться в досвіді роботи Майхрович М.І, що і обумовило вибір об’єкта.

Аналіз останніх досліджень і публікаційсвідчить про те, що увагу питанням формування  культури здоров’я особистості приділяли О. Ахвердова, Г. Кривошеєва, С. Лебедченко,  В. Магіна, В. Скулена та інші. Серед наукових наробок учених про культуру здоров’я  саме школярів відомі праці - В. Горащука,  С. Кириленко, Ю. Мельника та інші.

В основі педагогічного досвіду вчителя основ здоров’я Івано-Франківської ЗОШ І-ІІІ ст. №25 Івано-Франківської міської ради Майхрович М.І покладено модель формування культури здоров’я учнів в умовах сучасної школи, яка  розроблена вченими Луганського національного університету  імені Тараса Шевченка, зокрема Бабичем В’ячеславом Івановичем.

Модель містить в собі структурні компоненти формування культури здоров’я  школярів:діяльнісний, мотиваційний,змістовий.

Новизна досвідуМайхрович М.І полягає в педагогічному управлінні вихованням здорових учнів. Схематично ми зобразили цей процес так:

Предмет

«Основи здоров’я»

Засади

формування і розвиткужиттєвих навичок

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю

Життєві навички, що сприяють духовному та психічномуздоров’ю

Життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю

Уроки

Позакласна робота

  • Створення та обладнання кабінету основ здоров’я
  • Організація і проведення тренінгів, вікторин, тематичних вечорів, присвячених питанням збереження і зміцнення здоров’я
  • Здійснення профілактичних заходів
  • Проведення семінарів з батьками з питань виховання здорової дитини в сім’ї та статевого виховання
  • Самоосвіта

 

  • Інтерактивні методи навчання
  • Рольові ігри
  • Дискусії
  • Дебати
  • Вікторини
  • Ситуаційний аналіз

Формування культури здоров’я учнів за допомогою навчального курсу «Основи здоров’я» відбувається на засадах життєвих навичок. Тому що  педагогічна діяльність Майхрович М.І переконала її в тому, що знання з формування, зміцнення та збереження здоров’я є необхідним, але недостатнім чинником у розвитку чи зміні поведінки. Для того щоб вплинути на поведінку, інформативні методи повинні поєднуватися з уміннями, відомими як «життєві навички».

 

Українські педагоги визначають три групи  життєвих навичок.

Життєві навички, що сприяють здоровому способу життя

Навички

Різноманітність навичок

Результати навчальної діяльності

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров’ю

Навички раціонального харчування

  • дотримання режиму харчування;
  • уміння складати харчовий раціон з урахуванням реальних можливостей, потреб та користі;
  • вміння визначати й зберігати високу якість харчових продуктів

Навички рухової активності

  • виконання ранкової зарядки;
  • регулярні заняття фізичною культурою, руховими іграми, фізичною працею

Режим праці та відпочинку

  • вміння чергувати розумову та фізичну активність;
  • вміння знаходити час для регулярного харчування й повноцінного відпочинку

Санітарно-гігієнічні навички

  • навички особистої гігієни;
  • уміння виконувати гігієнічні процедури (доглядати за шкірою, зубами, волоссям тощо)

Життєві навички, що сприяють соціальному здоров’ю

Навички ефективного спілкування

  • уміння слухати;
  • уміння чітко висловлювати свої думки;
  • уміння виражати свої почуття;
  • уміння просити про послугу або допомогу;
  • володіння невербальною мовою (жести, міміка, інтонація тощо);
  • адекватна реакція на критику

Навички співчуття

  • уміння розуміти почуття, потреби і проблеми інших людей;
  • уміння висловити це розуміння;
  • уміння зважати на почуття інших людей;
  • уміння допомагати та підтримувати 

 

Навички розв’язування конфліктів

  • уміння розрізняти конфлікти поглядів і конфлікти інтересів;
  • уміння розв’язувати конфлікти поглядів на основі толерантності;
  • уміння розв’язувати конфлікти інтересів за допомогою конструктивних переговорів

Навички поведінки в умовах тиску, погроз, дискримінації

  • уміння уникати небезпечних ситуацій і діяти при загрозі насилля;
  • уміння обстоювати свою позицію та відмовлятися від небажаних пропозицій, зокрема й пов’язаних із залученням до куріння, вживання алкоголю, наркотичних речовин;
  • уміння розрізняти прояви дискримінації, зокрема щодо людей з особливими потребами, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;
  • навички впевненої поведінки, зокрема застережливих дій щодо ВІЛ/СНІДу

Навички спільної діяльності та співробітництва

  • уміння працювати в «команді»;
  • уміння адекватно оцінювати свої здібності, свій внесок у спільну діяльність;
  • уміння визнавати внесок інших у спільну роботу

Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров’ю

Самоусвідомлення та самооцінка

  • позитивне ставлення до себе, інших людей, до життєвих перспектив;
  • уміння реально оцінювати свої здібності та можливості;
  • адекватна самооцінка;
  • уміння адекватно сприймати оцінки інших людей;  

Навички самоконтролю

  • уміння правильно виражати свої почуття;
  • уміння контролювати прояви гніву;
  • уміння долати тривогу;
  • уміння переживати невдачі;
  • уміння раціонально планувати час

Мотивація успіху та тренування волі

  • уміння зосереджуватися на досягненні мети;
  • розвиток наполегливості та працьовитості;
  • установки на успіх та віра в себе

 

Аналіз проблем і прийняття рішень

  • уміння визначати суть проблеми та причини її виникнення;
  • здатність сформулювати декілька варіантів розв’язання проблеми;
  • уміння передбачити наслідки кожного з варіантів для себе та інших людей;
  • уміння оцінювати реальність кожного з варіантів, враховуючи власні можливості та життєві обставини;
  • здатність обирати оптимальні рішення 

Визначення життєвих цілей та програм

  • уміння визначати життєві цілі, керуючись своїми потребами, нахилами, здібностями;
  • уміння визначати пріоритети й раціонально використовувати час;
  • уміння планувати свою діяльність, враховуючи аналіз можливостей і обставин

 

У процесі формування життєвих навичок педагог активно використовує  на уроках інтерактивні методи навчання, рольові ігри, дискусії, дебати, вікторини, ситуаційний аналіз тощо (див. додатки). Зокрема, на уроці по темі "Дорожньо-транспортні пригоди. Дії свідка ДТП" під час перевірки домашнього завдання вчителем проводитьсягруповароботу при розв'язанні ситуаційних задач.При підведенні підсумків кожного уроку використовує тести. Для формування цілісного наукового світогляду у формі пресконференції провела виховний екологічний захід на тему: "Вода, її значення, охорона водних ресурсів", де учні виступили у ролі лікаря, еколога, географа, хіміка, соціолога, біолога, кореспондента, і як підсумок склали звернення. Як ілюстрація зв'язку всіх складових здоров'я з умовами та способами його збереження є конференція "Проблеми ранніх сексуальних стосунків", дебати про шкідливі звички, такі як: паління, алкоголь та наркоманія. На всіх типах уроків широко застосовуються інтерактивні методи навчання, відпрацьовуються практичні дії під час вивчення кожної теми.

У позакласній роботі процес формування культури здоров’я школярів продовжується через тренінги, вікторини, тематичні вечори, присвячені питанням збереження і зміцнення здоров’я. Здійснюються різноманітні профілактичні заходи (див.додатки).

 Зокрема, педагогом створено та обладнано кабінет основ здоров’я, який функціонує з 2006 року.

 У навчальному приміщенні є:

- стенди, які демонструють унаочненнядо тем: "Дорожній рух", "Пожежна безпека", "Електробезпека", "Надання першої медичної допомоги";

- методичне забезпечення, яке складається з різних друкованих посібників для вчителя з основ здоров'я;

- навчальна література, що включає посібники для факультативу "Школа проти СНІДу"; підручники Воронцова Г.В., Пономаренко В.С;

- журнали: "Інформація.Погляди.Світогляди", "Основи здоров'я".

Кабінет забезпечений аудіо-та відеоматеріалами.

Успішна реалізація мети стала можлива завдяки навчанню автора в Обласному інституті післядипломної педагогічної освіти на тижневому семінарі-тренінгу з методики викладання предмета «Основи здоров’я» у 5 класі,  навчанню за проектом « Профілактика ВІЛ - інфекції на засадах розвитку життєвих навичок».Отримала сертифікати. Індикатором успішності  роботи автора за даною тематикою є ряд грамот учнів команди ЗШ І-ІІІ ст. № 25 Івано-Франківської міської ради за І місце в міському огляді- конкурсі ЮІР-2009 і самого викладача  за добру підготовку учнів до міського огляду – конкурсу ЮІР-2009.

Проблема формування  культури здоров’я дітей та учнівської молоді недостатньо розроблена з точки зору її  багатоплановості. Удосконалення системи формування культури здоров’я школярів – комплексна наукова проблема тривалого характеру.

Через використання інноваційних технологій та нетрадиційних форм організації педагогічного процесу, автор розкриває роль системи умінь і навичок у формуванні культури здоров'я учнів.

         Результатом навчання основ здоров’я є розвиток життєвих навичок, що сприяють здоровому способу життя. У 5-9 класах було проведено моніторингове дослідження щодо формування в учнів культури здоров’я в процесі вивчення предмета основ здоров’я .

Аналіз матеріалів анкетування, проведеного у 5-9 класах дає можливість зробити висновки про те, що:

  1. Школярі набувають базові знання про здоров’я та благополуччя;
  2. Усвідомлюють, що здоров’я людини залежить від поєднання знань про здоров’я, ставлення і стиль поведінки;
  3. Розуміють, як впливає на людський організм стиль поведінки щодо звичок у харчуванні, фізичної форми, особистої гігієни, шкідливих речовин, безпеки й стану навколишнього середовища;
  4. Визначають причини, засоби запобігання та методи лікування захворювань, розладів, травм і залежностей.
  5. Розпізнають моделі зловживання, спрямовані на себе чи інших, та розуміють, як зламати ці моделі.
  6. Застосовують знання та навички задля сприяння здоров’ю та благополуччю родини.
  7. Застосовують знання та навички для збереження фізичної форми, вживання здорової їжі тощо.
  8. Визначають фізичні риси та риси поведінки, притаманні статевому розвитку та статевій зрілості людини.
  9. Приймають відповідальні рішення щодо ризиків шляхом їхньої диференціації та визначення різних наслідків.
  10. Оцінюють вплив культури, культурної спадщини й традицій на власне здоров’я.
  11. Оцінюють побачене, прочитане й почуте з точки зору впливу на здоров’я.

Результати анкетування, у перспективі,  необхідно використовувати у  моніторингу аспектів формування культури здоров’я учнів в області.