Про культуру української мови

 
СПОЛУКИ СЬОГОДНІШНІЙ ДЕНЬ УНИКАЙМО, А СЛІВ СЬОГОДНІ Й СЬОГОДЕННЯ НЕ ЗАБУВАЙМО
 
У мовленні маємо висловлюватися стисло, без надмірного нагромаджен­ня слів. Побудовані за цими вимогами вислови набувають легкості й прозорості думки. Але такі прикмети мовлення часто порушуємо, вияв­ляючи різні варіації стилістичної невправності й недбалості.
 
Майже щодня чуємо вислови зі словосполуками сьогоднішній день і на сьогод­нішній день. Подибуємо речення з цими словосполуками-надмірностями і в пи­семному мовленні, що відбиває усне мовлення.
 
Словосполукою сьогоднішній день можна послуговуватися за її протиставлен­ня словосполукам з іншим часовим виміром. Порівняйте назву книжки Ганни Залізняк і Лариси Масенко «Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній і прийдеш­ній» і речення Без перебільшення можна сказати, що використання морських біоресурсів — не лише сьогоднішній, але й ще більшою мірою завтрашній день люд­ства (Журнал «Вісник HAHУкраїни»).
 
В інших випадках сьогоднішній день і на сьогоднішній день треба замінити словоформами сьогодні і на сьогодні, коли йдеться про час між учорашнім і за­втрашнім днем, і словами тепер, зараз, сьогодення, сучасність, коли висловлю­ємося про теперішній час, сучасний період.
 
ВИХОВАНЕЦЬ І. Про культуру української мови [Текст] / І. Вихованець  // Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах - 2011 - №4.  – С. 114
 
 
«В УКРАЇНІ» ЧИ «НА УКРАЇНІ»?   
Донедавна друга з названих у заголовку форм уживалася значно частіше. З погляду граматики та семантики, і перша, і друга форми доречні, бо обидва прийменники («на» і «в») уживаються з іменником в місцевому відмінку для позначення просторового від­ношення. Одначе ще І. Огієпко - надзвичайний знавець глибинних пластів української мови - слушно вказував, що вислів «на Україні» натякає на провінційне становище країни: адже кажемо «у Польщі», «у Росії», але «на Малайських островах», «на Кавказі». Утворах Т. Шевченка зустрічаємо обидві форми, nop.:
«Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій»;
«Було добре колись жити На тій Україні»і, з другого боку, «Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав»; «Було колись - в Україні Ревіли гармати».
 
З часу проголошення Незалежності нашої Держави вислів «в Україні» на­був дуже широкого вжитку в мовленні дипломатичних кіл, у пресі. Його треба широко впровадити в усне побутове мовлення, щоб повсякчас і лінгвістично стверджувати нашу Державність. Ціка­во, до речі, нагадати, що після проголошення незалежності Украї­ни англомовна преса (першою зробила це британська газета "TheIndependent") вживає слово «Ukraine» без означеного артикля the. У компетентному покажчику з англійської стилістики "The Times guide to English  style and usage" (Ed. By S. Jenkins. London: Times books, 1992) читаємо пояснення: "Ukraine, not the Ukraine".
 
СПАСИБІ - ДЯКУЮ?  
Обидна ці  слова рівновживані  в  нас,напр.:
Спасибі, дідусю, що ти заховав
В голові столітній ту славу козачу:
Я її онукам тепер розказав.
 Т. Шевченко
Штовхаюсь я; аж землячок,
 Спасибі, признався.
                          Т. Шевченко
 
«Спасибі» походить від церковнослов'янського «спаси Бог»; «дякувати» під німецького «dаnкеn", але в нашій мові уже добре відоме з XV ст. Кажемо: дякувати кому (а не кого, бо це - від російського «благодарить кого»).
 
У сучасній українській розмовній мові слово «дякуючи» має єдине значення як дієприслівник теперішнього часу недоконаного виду дієслова «дякувати», напр.: «Гості повільно виходили з хати, сердечно дякуючи господарям за допомогу» (з живого мо­влення). Одначе під впливом російського прийменника «благода­ря», це слово інколи помилково вживається замість слів «завдяки» (кому, чому), «через» (кого, що), «внаслідок» («унаслідок» чого). Цього росіянізму, часто навіть логічно недоречного, треба уникати, як ось: «Через тебе (а не «дякуючи тобі») це скоїлося» (з живо­го мовлення). Ось аналогічні приклади з українського художнього мовлення: «Завдяки доброму чоловікові, я спромігся додому до­плентатися» (Б. Грінченко); «Чи то під впливом прощання й Соломіїних сліз, чи внаслідок пережитих турбот його огорнув жаль» (М. Коцюбинський).
 
ЗОРІВЧАК Р.Боліти болем слова нашого… [Текст] /  Роксолана Зорівчак - Тернопіль: Мандрівець,2008. – С.21-25.