Тема.Формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови

Автор.Тофан Руслана Володимирівна, учитель початкових класів

Адреса.Вільхівська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів Рожнятівської районної ради

Роки вивчення:2010–2011

Форма відбору:Всеукраїнський конкурс «Учитель року» (номінація «Початкові класи»)

Форма узагальнення:опис, презентація

Схвалено науково-методичною радою ОІППО24 червня 2011 року, протокол №3

Актуальність.Формування мовленнєвої компетентності учнів – одне з основних завдань учителя початкових класів як громадянина і патріота України.Переступаючи поріг першого класу, діти володіють розмовно-побутовою мовою, їх лексичний словничок переважно бідний. Невміння зв’язно висловлювати свої думки, неправильна вимова слів, помилки в усному та писемному мовленні створюють дискомфорт у процесі спілкування з дорослими та однолітками, не дають учневі можливості в повній мірі розкрити свої здібності і задатки, проявити себе як особистість.

Як показує педагогічна практика, школярів необхідно вчити орієнтуватися в конкретній мовленнєвій ситуації, добираючи зміст та мовні засоби виразності для висловлювання своїх думок. Це сприятиме набуттю досвіду мовленнєвої поведінки учнів, яка буде морально відповідальною. Робота вчителя щодо формування мовленнєвої та комунікативної компетентності молодших школярів, їх уміння вчитися, що є однією з ключових компетенцій, – найважливіша передумова успішності навчання в основній та старшій школі.

Таким чином, основна проблема в тому, що учитель не завжди володіє навичками моделювання мовленнєвого розвивального середовища на уроці. Він надає перевагу підвищенню темпоритму уроку, застосовує велику кількість видів  навчальної діяльності тощо. За таких умов учень не виступає суб’єктом навчальної діяльності, а пасивним виконавцем поставлених учителем завдань.

Досвід Тофан Р. В. спрямований на вирішення означеного завдання, що і зумовило його вивчення ОІППО.

Суть досвіду у моделюванні мовленнєвого розвивального середовища для молодших школярів на уроках освітньої галузі «Мови і літератури».

Теоретична база.

Уперше термін «мовленнєва компетентність» був введений Н. Хомським у середині XX ст. Він означав застосування мови в практиці спілкування і діяльності людини. А. Маркова та М. Лісіна розглядали мовлення як засіб спілкування, а процес оволодіння зв’язним мовленням як важливий засіб комунікації дитини.

Сучасні вчені М. Вашуленко, О. Савченко, Л. Скуратівський, Л. Федоренко виступили за перебудову шкільного курсу з мови з урахуванням особистісно-діяльнісного підходу до її вивчення. Тому нові Державні стандарти початкової загальної освіти уже розроблялися на компетентнісній основі.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти виокремлюють такі види мовленнєвої діяльності та вимоги до навчальних досягнень учнів початкових класів.

 

Види мовленнєвої діяльності	Вимоги до навчальних досягнень учнів
1. Аудіювання (слухання і розуміння мовних одиниць)	Умітислухати і розуміти текст,  визначати основну думку
2. Говоріння (діалогічне і монологічне усне мовлення)	Будуватидіалог, переказувати тексти, створювати власні висловлювання
3. Читання (вголос і мовчки)	Читатитексти правильно і усвідомлено
4. Письмо (письмові зв’язні висловлювання)	Будувати письмові перекази і твори

 

Новизнадосвідуполягає у творчій реалізації ідей науки і практики щодо формування мовленнєвої компетентності молодших школярів на уроках української мови.

Провідна ідея досвіду – підвищення компетентнісної спрямованості змісту і організаційних форм уроків української мови як засобу формування мовленнєвої компетентності учнів початкових класів.

Технологія досвіду.

І етап.Залучення учнів до цілепокладання

ІІ етап. Реалізація мети, завдань уроку через компетентнісну спрямованість змісту, нових форм та методів навчання

ІІІ етап. Перманентне залучення учнів до визначення і реалізації цільових завдань різних видів мовленнєвої діяльності

ІУ етап. Рефлексія

Педагогічні умовимоделювання мовленнєвого розвивального середовища:

·        емоційна насиченість змісту уроку української мови;

·        народознавчі матеріали як засіб моделювання особистісної форми змісту уроку української мови;

·        реалізація міжпредметних зв’язків на уроці української мови;

·        формування пізнавальної активності дітей засобами педагогічних технологій, нових форм і методів навчання;

·        співпраця з батьками.

Результативність досвідувизначається позитивними змінами, які простежуються в зростанні сформованості мовленнєвої компетентності, а саме: у цілісності знань учнів, умінні застосовувати знання на практиці, у досвіді емоційно-ціннісного ставлення до набутих знань.

Моніторинг навчальних досягнень школярів.Так, у 2006/2007 н.р. достатній і високий рівень навчальних досягнень учнів складав 50%, у 2007/2008 – 60%, а у 2008/2009 − уже 70%.

Міжнародний конкурс з української мови ім. Петра Яцика.Упродовж десяти років педагогічної діяльності Тофан Р. В. її учні займають призові місця на ІІ етапі конкурсу.

Анкетування та спостереження батьків показало, що школяріпочали з більшою повагою ставитися до традицій та звичаїв народу, зокрема до усної народної творчості, стали більш уважними до своїх висловлювань, стараються не засмічувати мову словами діалектного походження тощо.

Місце збереження.Івано-Франківський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, лабораторія педагогічного досвіду.

Шляхи розповсюдження в системі післядипломної педагогічної освіти.Авторські курси підвищення кваліфікації вчителів початкових класів при Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти, обласні науково-практичні конференції, обласні (районні) методичні семінари працівників відділів(управлінь) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів), відповідальних за початкову освіту, керівників методичних об’єднань, педагогів; педагогічна практика слухачів курсів підвищення кваліфікації; обмін досвідом на всеукраїнських та обласних науково-практичних конференціях, конкурсах, у періодичних педагогічних виданнях та ін.

   Досвід узагальнили:

Попович Н.Д., завідувач відділу дошкільної та початкової освіти ОІППО,

Мариновська О.Я., завідувач кафедри менеджменту освіти та інноваційних технологій, професор.