На сайті:
На сайті 64 гостей та відсутні користувачі
Рекомендації до відзначення Дня Європи в Україні
05.05.2010
Як показує досвід останніх років, більшість заходів, що їх організовують на місцевому рівні з відзначення Дня Європи, мають формальний або вузько-орієнтований характер. Зокрема, йдеться про так. звані. "Єдині дні інформування", "інформаційні лінійки", "тимчасові інформаційні стенди" тощо. Відповідно до офіційних звітів, у рамах “Єдиних днів інформування” відбуваються “виступи членів інформаційно-пропагандистських і лекторських груп у трудових колективах, на сходах громадян за місцем проживання”, у результаті чого в одному регіоні “охоплено понад 90 тис. громадян у більш ніж 800 трудових колективах”.
Зважаючи на зазначене, слід, на нашу думку, по-перше, відмовитися від планування “Єдиних днів інформування”; по-друге, якщо залишати заходи на кшталт “інформаційних лінійок” у школах, різноманітних “тимчасових інформаційних стендів” та “книжкових виставок” у бібліотеках та інших закладах культури тощо (у випадках, коли ці заходи є креативними, а не формальними, тобто лише на папері для звіту) то, у будь-якому разі, такого роду заходи не мають бути основними при плануванні відзначення Дня Європи.
Основними заходами при відзначенні Дня Європи на місцевому рівні мають бути ті заходи, які передбачені Державною цільовою програмою інформування з питань європейської інтеграції. Програмою передбачено два види заходів до Дня Європи. Це, по-перше, проведення громадських слухань (читань) в регіонах у рамках Дня Європи в Україні (у рамках завдання "Підвищення поінформованості громадськості про пріоритети, стан виконання поточних завдань, перспективи реалізації державної політики європейської інтеграції та співпраці з ЄС і Радою Європи у різних сферах"). По-друге, це проведення щороку Дня Європи в обласних центрах, мм. Києві та Севастополі - тут маються на увазі масові заходи у центрах міст (у рамках завдання "Інтеграція України до європейського інформаційного та інтелектуального простору").
При плануванні проведення читань потрібно розуміти, що змістом цих заходів має бути звітування місцевих органів державної влади про свою діяльність (та діяльність центрального уряду) та досягнутий прогрес у наближенні до європейських стандартів (“будівництві Європи в Україні”) у різних сферах, а також інформування про найближчі пріоритети та перспективи на цьому шляху. Зокрема, йдеться про стандарти прозорості у діяльності місцевих органів влади, дотримання прав людини і т.д. вимоги, що, зокрема, випливають з членства України у Раді Європи та зафіксовані у Порядку денному асоціації Україна ЄС. По-друге, потрібно виносити на обговорення перспективи для регіонального соціально-економічного розвитку у контексті укладення юридично зобовязуючої Угоди про Асоціацію між Україною і ЄС, що передбачатиме створення глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі, тобто включення України в економічну систему ЄС та масштабну адаптацію національного законодавства до законодавства ЄС.
По-третє, слід приділити увагу питанню використання тих можливостей, що уже на сьогодні наявні або відкриваються зокрема, можливості участі представників освіти, науки, культури, молоді у тематичних програмах ЄС, можливості залучення європейської допомоги для місцевого та регіонального розвитку, міжрегіональної та транскордонної співпраці тощо. Повинен бути дотриманий формат громадських слухань. З цією метою під час підготовки та проведення слухань потрібно:
- розробити сценарій (програму) проведення слухань і регламент;
- забезпечити широке інформування про проведення заходу;
- визначити персональний склад запрошених осіб;
- визначити основних доповідачів (оптимальним варіантом було би мати основних доповідачів від різних профільних органів влади та співдоповідачів від громадськості з боку зацікавлених громадських організацій та незалежних експертів);
- підготувати тексти доповідей, що будуть презентовані учасникам слухань;
- визначити модераторів для обговорень у тематичних групах;
- підготовити та опублікувати звіт про проведення слухань і результати обговорення.
Слід також розуміти, що метою слухань є не лише забезпечити краще інформування громадян, але також і дізнатися про думку якомога більшої кількості громадян про урядову політику європейської інтеграції тобто отримати зворотній звязок з громадянами. Тому програмою слухань обовязково має бути представлена можливість для дискусії з учасниками слухань експертами, журналістами, та звичайними громадянами, - а не лише виступи доповідачів від органів влади.
Щодо відзначення Дня Європи у вигляді масових заходів у центрах міст: найбільш оптимальним варіантом було би звернутися до місцевих громадських організацій, зокрема, молодіжних та мистецьких, а також національно-культурних товариств, шкільних євроклубів тощо з пропозицією, аби вони організували масові інформаційно-розважальні заходи, акції з максимально творчим підходом. У такому випадку місцеві органи влади брали би на себе організаційне сприяння та підтримку, але саме відзначення Дня Європи було би громадською ініціативою.
Щодо питання висвітлення відзначення Дня Європи у ЗМІ. Крім висвітлення заходів громадських слухань та масових заходів обласні державні ТРК могли би записати передачі у вигляді бесід з громадянами країн ЄС, які живуть у відповідному регіоні України (волонтери за різноманітними програмами обмінів, та й просто такі люди, що переселилися в Україну таких можна знайти практично у будь-якому регіоні). Темою бесід могло би бути, у чому різниця між європейськими стандартами і життям, роботою, урядуванням в Україні, а також про те, які перспективи, на думку цих людей, має Україна і відповідний регіон від інтеграції у ЄС, і чому ці люди цікавляться Україною (і зараз перебувають чи живуть тут). Подібні дискусії на ту ж тему різниць у стандартах життя, роботи, урядування можна було би організувати з запрошенням українців, що побували у країнах ЄС за програмами обмінів, на стажуванні, роботі, навчанні. Крім розмови з гостями у студії, варто просити їх про надання візуальних матеріалів фотографії та відео, які би ілюстрували стандарти життя, роботи, урядування у країнах ЄС. Це є яскравим і сумним прикладом, по-перше, радянських підходів до спілкування влади з громадянами, по-друге, окозамилювання у звітуванні. Така практика є неприпустимою, і від подібних речей потрібно відмовлятися при самому плануванні відзначення Дня Європи. Так само сумнівним є планування різноманітних “інформаційних лінійок” у школах, “тимчасових інформаційних стендів” у різноманітних приміщеннях, “книжкових полиць” у місцевих бібліотеках тощо при тому, що цих заходів проводиться дуже багато, усі вони мають дуже скромний вплив.